- відсмикувати
- —————————————————————————————відсми́куватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відсмикувати — ую, уєш, недок., відсми/кати, и/каю, и/каєш і и/чу, и/чеш, відсмикну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Смикнувши, відводити від кого , чого небудь (звичайно руку або ногу) … Український тлумачний словник
підсмикувати — ую, уєш і підсмика/ти, а/ю, а/єш, недок., підсми/кати, підсми/каю, підсми/каєш і рідше підсми/чу, підсми/чеш, док., перех. Смикаючи, піднімати трохи вище. || Підбирати, підсувати під що небудь нижні краї, кінці, поли чогось; підтикати. || Різким… … Український тлумачний словник
попідсмикувати — ую, уєш, док. Підсмикнути усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
підсмикувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідсмикувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підсмикати — I підсм икати див. підсмикувати. II підсмик ати див. підсмикувати … Український тлумачний словник
відсмикати — див. відсмикувати … Український тлумачний словник
відсмикнути — див. відсмикувати … Український тлумачний словник
відхоплювати — юю, юєш, недок., відхопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. відхо/плять; док., перех., рідко. 1) Те саме, що відсмикувати. 2) розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати … Український тлумачний словник
підсмикнути — ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до підсмикувати … Український тлумачний словник